4 грудня 2007 року в м. Вознесенську відбувся круглий стіл під назвою «Як громадські організації можуть боротися з корупцією» Круглий стіл був організований одеським регіональним інформаційно ресурсним центром, і був спрямований на поширення інформації, щодо можливостей громадських організацій у боротьбі з проявами корупції. В засіданні прийняли участь громадські організації, благодійні фонди та органи самоорганізації населення міста Вознесенська. Анатолій Бойко, представник ресурсного центру розповів учасникам про можливості проекту «Гідна Україна», та познайомив їх з основними результатами проведеного загальнонаціонального дослідження в рамках даного проекту.
Проект «Гідна Україна» виконується компанією Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) у партнерстві з українськими організаціями за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект розрахований на два роки і має на меті підтримку незалежного громадського моніторингу й представництво та захист громадських інтересів в пріоритетних сферах боротьби з корупцією, що були визначені Урядом України у програмі співробітництва із Корпорацією «Виклики тисячоліття» (MCC – Millennium Challenge Corporation). Проект «Гідна Україна» складається з трьох основних компонентів: 1) підтримка представництва та захисту громадських інтересів, 2) журналістські розслідування та інші антикорупційні ініціативи з боку засобів масової інформації, 3) моніторинг стану корупції та результатів антикорупційних ініціатив українського уряду та організацій громадянського суспільства.
Проект завершив проведення всеукраїнського дослідження «Стан корупції в Україні». Загальнонаціональне опитування з оцінки стану корупції в Україні проводилось в лютому-березні 2007 року Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці із проектом «Гідна Україна».
«Це незалежне дослідження щодо сприйняття корупції в Україні було проведене для того, щоб краще усвідомити, як громадяни України оцінюють це явище, і визначити, де воно ховається.
От кілька з основних результатів дослідження:
- 67% громадян України, які за останній рік мали справу з державними посадовцями, повідомляють, що були прямо задіяні у тих чи інших випадках корупції. 26% повідомили, що протягом останнього року давали хабарі.
- На запитання, де саме вони давали хабарі, респонденти визначили як найбільш корумповані установи вищі навчальні заходи, медичні заклади, правоохоронні структури, органи регулювання та перевірок підприємницької діяльності.
- На думку переважної більшості громадян (77%), з 2004 р. рівень корупції в Україні залишився сталим або збільшився. Понад дві третини гадають, що влада на всіх рівнях робить недостатньо зусиль для боротьби з корупцією.
- Більше половини громадян (52%) вважають, що у більшості випадків корупція – це виправданий шлях вирішення питань. Ця точка зору більш розповсюджена серед молодших вікових груп, аніж серед громадян старшого віку. Серед позитивних результатів, у 2007 році, порівняно з 1998 роком, на 25% менше українців вважають, що для досягнення тих чи інших цілей необхідно застосовувати корупційні дії.
- Найчастіше від корумпованих посадовців потерпають молоді, заможні та освічені громадяни; хоча вони є потерпілими, але часто-густо самі з готовністю ініціюють процес дачі хабара. Третина громадян сьогодні висловлює готовність захистити свої права у спілкуванні з корумпованими посадовцями. Видається, що переважно на це готові ті, хто найчастіше потерпає від корумпованих чиновників – громадяни молодшого віку, які мають більші статки та вищий рівень освіти.
- За даними опитування, рівень хабарництва в Україні є майже таким, як у сусідніх державах (26%), але порівняно до сусідів, громадяни України набагато менше вірять у те, що влада має політичну волю до ефективних дій проти корупції.
- На думку громадян, за останні 10 років обсяги корупції у державних органах стабільно та суттєво зростали. При цьому, фактичні обсяги хабарництва збільшилися: у 1997 р., 19% опитаних повідомляли про те, що їм довелося сплачувати хабарі; у 2007 р. цей показник складає 26%. За останнє десятиріччя, відчутно зросло хабарництво у таких сферах, як медицина, правоохоронна діяльність, житлові послуги, митниця, судова система, прокуратура та система освіти. За той же період, сплата хабарів зменшилася у таких галузях, як податкова служба, ДАІ та служба соціального забезпечення.
Саме опитування має подвійну мету – визначити базові показники, на основі яких можливо буде протягом наступних двох років оцінювати результативність Порогової програми МСС, а також окреслити характеристики тих громадських правозахисних груп, які найвірогідніше можуть долучитися до протидії корупції.